Вірш забіли у космос
Вірші до Дня космонавтики Ясної ночі дивлячись у зоряне небо, мимоволі завмираєш перед величчю та красою космосу. Незліченні розсипи зірок, далекі й загадкові, бентежать серце, ваблять погляд яскравим мерехтливим сяйвом — а раптом ми у Всесвіті не самі? Й у пам’яті виринають забуті поетичні рядки… З давніх-давен незвідані космічні далі манили людину, щоразу спонукаючи вигадувати …