Хто перший полетів у космос? Юрій Гагарін — перша людина, яка полетіла в космос
Інтенсивне освоєння космосу почалося тільки в минулому столітті. Століттями люди вивчали зірки і небесну сферу, але лише в 20-му столітті науково-технічний прогрес дозволив не тільки вийти на орбіту Землі, але і опинитися в космічному просторі, ступити на Місяць. Хто перший полетів у космос? Нижче відповімо на це та інші питання, пов’язані з такими польотами.
Перша жива істота в космічному просторі
Багато хто впевнений, що найпершими в космосі побували знамениті дворняги Білка і Стрілка. Однак це далеко не так. До їхнього польоту не менше 10 років проводилися різні експерименти, в ході яких на навколоземну орбіту випускалися різні тварини. Найпершими були білячі мавпочки, яких в 1949 році запустили американці.
Чотириногі друзі — піонери космічних польотів
Тільки в 1951 році почалися експерименти на наших чотириногих друзях. Перші собаки, полетіли в космос, — дворняги Дезік і Циган. Їх запустили на висотних ракетах на висоту 450 км. Вони успішно повернулися назад. Легендарна Лайка в 1957 році здійснила перший справжній орбітальний політ на ракеті «Супутник-2». Від стресу і перегріву собака загинула через короткий час після зльоту. У будь-якому випадку Лайка була приречена на смерть, оскільки конструкція корабля не припускала повернення на Землю.
І тільки в 1960 році на ракеті «Супутник-5» в космос піднялися відомі всім Білка і Стрілка. Вони витримали політ успішно і живими і неушкодженими повернулися додому. Стало ясно, що не за горами перший політ людини в космос. Радянські та американські вчені напружено працювали в цьому напрямку.
Хто перший полетів у космос?
Будь-який школяр відповість на це питання. Всім відомо, хто перший полетів у космос. Ім’я цього героя — Юрій Гагарін. Космічна ракета «Восток» стартувала з космодрому «Байконур» у Казахстані 12 квітня 1961. Гагарін під час зльоту вигукнув: «Поїхали!» Він був спокійний, в архіві є інформація про те, що датчики зафіксували пульс 64 удари на хвилину. Уже будучи на орбіті, Юрій здивувався: «Земля — блакитна! Як красиво!»
Він облетів планету по орбіті за 108 хвилин і успішно повернувся, приземлившись в поле поблизу населеного пункту Енгельс Саратовської області. Гагарін згадував, що першими його в помаранчевому скафандрі побачили селянка з дочкою і злякалися .
Весь світ облетіла новина, що відбувся перший політ людини в космос. Це велика подія є відправною точкою освоєння космічного простору людиною.
Біографія
Народився Юрій Гагарін 9 березня 1934 на Смоленщині. Його батько і мати були простими колгоспниками з села Клушино.
У червні 1951 Юра з відзнакою закінчив Люберецьке ремісниче училище. У тому ж році став випускником Люберецкой школи робітничої молоді.
У 1955 році з вищими балами випустився з Саратовського індустріального технікуму і закінчив Саратовський аероклуб. У цьому ж році призвали до лав Радянської Армії. Служив льотчиком-винищувачем в авіаційному полку.
У 1957-му випустився з Першого Чкаловського авіаучилища ім. Ворошилова (Оренбург) з кваліфікацією військового льотчика першого розряду. Ю. А. Гагарін був учнем знаменитого льотчика-випробувача Акбулатова.
З 3 березня 1960 розпорядженням Головнокомандувача ВПС СРСР зарахований до загону космонавтів. Через рік здійснив свій знаменитий політ. Після нього Ю. А. Гагарін став живою легендою, отримав визнання у всьому світі, був удостоєний звання Героя Радянського Союзу і нагороджений безліччю медалей. Юрій був оголошений почесним громадянином різних міст.
Особисте життя того, хто перший полетів у космос, також склалася вдало. У 1957 році Гагарін одружився, потім у нього народилися дві дочки.
Однак 27 березня 1968 у віці 34 років при випробуваннях винищувача МіГ-15 перша людина, що полетів в космос, трагічно загинув. У той час горювала вся країна!
Слабка стать не відстає
Перша жінка, яка підкорила космос, також була громадянкою СРСР. Це Валентина Терешкова. Вона народилася 6 березня 1937 в простій родині. Закінчила школу, працювала на заводі, потім — ткалею на комбінаті. Одночасно заочно навчалася в технікумі легкої промисловості. Її хобі — парашутний спорт, в якому вона була однією з кращих в жіночій команді. У 1960 році Валентина стала секретарем комітету ВЛКСМ.
Коли у академіка Корольова з’явилася думка відправити на навколоземну орбіту жінку, було оголошено про конкурс претенденток. Жінка повинна була бути не старше 30 років, зростом не вище 170 см і вагою не більше 70 кг, мати хороше здоров’я, бути грамотною політично, морально стійкою і мати досвід стрибків з парашутом. Валентина відразу подала заяву. Серед кількох сотень бажаючих була відібрана вона і ще 4 претендентки.
Важкий політ Терешкової
Почалися виснажливі тренування, які тривали кілька місяців. У листопаді 1962 Терешкова та інші кандидатки успішно склали іспити. Однак вибір припав саме на Валентину, хоча за висновками медиків вона була п’ятою у списку. Але вирішальними стали політичні чинники — жінка була з простої сім’ї, секретар комсомольського осередку. Великим плюсом був і той факт, що вона вміла добре виступати на зборах (позначився досвід комсомолки). Адже в разі вдалого польоту Терешкову очікували міжнародні поїздки, зустрічі з західними журналістами. За даними сучасників, Хрущов особисто наполіг на кандидатурі Валентини.
Історичний старт відбувся 16 червня 1963 на ракеті «Восток-6» з космодрому «Байконур». Політ у космос тривав три доби, і протягом цього часу виникали позаштатні ситуації. Найсерйознішою і загрозливою була тимчасова дезорієнтація Терешкової, в результаті чого вона направила космічний корабель в інший бік, віддаляючись з величезною швидкістю від запланованої траєкторії польоту у відкритий космос. Спостерігачі вчасно зорієнтувалися і перевели ракету на автоматичний режим управління, повернувши її на правильний маршрут. В. В. Терешкова, перша на планеті жінка-космонавт, розповідала вже через багато років, що фізично відчувала себе дуже погано. Дійсно, відразу після преземленія вона перебувала в поганій формі і була терміново госпіталізована. Проте вже через пару днів з посмішкою приймала привітання.
За свій героїчний політ у космос Валентина Терешкова була удостоєна звання Героя Радянського Союзу та інших почестей.
Інші перемоги СРСР
Американці були шоковані звісткою про політ Гагаріна, а після і звісткою про орбітальному польоті Терешкової. США першої людини — Алана Шепарда — запустили в космос через місяць після СРСР, але це не був справжній космічний політ, а тільки суборбітальний. Лише 20 лютого 1962 американська ракета «Меркурій-6» здійснила перший справжній орбітальний політ з космонавтом Джоном Гленном на борту.
В космічній гонці між США і СРСР країна Рад забрала майже всі призи:
- Перший у світі супутник був запущений СРСР 04.10.1957 р
- Гагарін — перший космонавт на планеті.
- Терешкова — жінка-піонер у космонавтиці.
- Олексій Леонов, громадянин СРСР, здійснив перший вихід у відкритий космос 18.03.1965 р з борту корабля «Восход-2».
- Радянська громадянка Світлана Савицька — перша жінка, яка наважилася вийти у відкритий космос 25.07.1984 р
- Анатолій Соловйов за 16 виходів у відкритий космос провів у безповітряному просторі в цілому рекордні 82 години 20 хвилин.
США взяли реванш, коли першими висадили своїх космонавтів Ніла Армстронга і Елвіна Олдрина на Місяці. Хоча багато хто стверджує, що це була велика афера, і поки нога людини на Місяць не ступала.
Дати цікавих подій
- 1964 — у космос відправили перших цивільних — лікаря Бориса Єгорова та доктора технічних наук Костянтина Феоктистова.
- 1978 — Чехословаччина вступила до лав країн, що підкорюють космос, відправивши у безповітряний простір космонавта В. Ремек.
- 1985 — в космосі перші політики — сенатор Едвін Гарн і принц Саудівської Аравії Ас-Сауд.
- 1990 рік — в космічний простір відправився японський журналіст Тоехіро Акияма.
Туристичний космос
Ідея космічного туризму була висунута ще в 1967 році. Перший офіційний доповідь з даної теми було заслухано в 1986 р на Міжнародному конгресі з астронавтики. У тому ж році в космос повинна була полетіти перша туристка — американка Крісті Маколіфф, вчителька, яка виграла цей приз у конкурсі. Однак при запуску шаттла «Челленджер» вона загинула, що стало причиною державної заборони польотів у космос непрофесіоналів.
Ідея такого туризму не померла, а продовжувала розвиватися з небувалою швидкістю. Уже в 2001 році Росія змогла відправити у космос першого туриста — американця Денніса Тіто, який заплатив за політ 20 млн доларів. Ця місія викликала велике невдоволення у НАСА. Однак у 2002 році знову ж Росія відправила в космос другого туриста — Марка Шаттлворта, також оплатив 20 млн доларів за політ.
Тіто і Шаттлворт — перші люди, полетіли в космос як туристи. На сьогоднішній день космічний простір відвідали вже 8 мандрівників. Вартість польоту зросла до 40 млн доларів. Оголошена додаткова послуга за 15 мільйонів — вихід у відкритий космос.
США ведуть активну роботу зі створення надсучасних безпечних шатлів для космічного туризму і обіцяють вже до 2020 року знизити вартість польотів до 50 тисяч доларів, що зробить можливим відправляти на Міжнародну космічну станцію до 500 туристів на рік.
Источник
Перший політ людини у космоса
Р акетні і супутникові технології, основи яких були закладені ще у 1920-і роки, почали бурхливо розвиватись по закінченні Другої світової війни, коли в епоху Холодної війни науково-технічне і військове суперництво стало вагомим аргументом у протистоянні СРСР і США. Почавши у 1947 році з льотних випробувань зібраних у Німеччині перших у світі балістичних ракет дальньої дії «Фау-2», вже через рік в СРСР з’явилась створена під керівництвом Сергія Корольова її модифікація «Р-1». Ще через два роки почалось створення двоступінчатої міжконтинентальної балістичної ракети «Р-7», на базі якої за пропозицією Корольова у 1954 році була започаткована програма з виведення на навколоземну орбіту штучного супутника.
Загалом успішні випробування «Р-7» пройшли у серпні-вересні 1957 року і вже у жовтні її модифікована версія з космодрому Тюратам (тепер відомого як Байконур) в Казахстані вивела на орбіту перший штучний супутник Землі .
Цей успіх дозволив СРСР у травні 1959 року розпочати розробку пілотованого комплексу «Восток», вивчення можливості створення якого тривало вже два роки. У червні Сергієм Корольовим були сформульовані основні вимоги для потенційних космонавтів — чоловік віком 25-30 років, ростом до 1 м 75 см і вагою менше 72 кг — й у вересні почався відбір перших претендентів з числа військових льотчиків.
З двох сотень кандидатів відбір пройшло 20 чоловік, які 7 березня 1960 року розпочали підготовку у спеціально створеному в містечку Зелене (нині Зоряне) під Москвою тренувальному центрі. 30 травня група претендентів скоротилась до шести, двох з яких у липні довелось замінити через незадовільний стан здоров’я, і після здачі 17 січня 1961 року іспитів, що включали письмовий тест і випробування на тренажерах, спеціальна комісія склала рейтинговий список кандидатів у космонавти: Юрій Гагарін, Герман Титов, Григорій Нелюбов, Андріан Ніколаєв, Валерій Биковський і Павло Попович.
Тим часом ще у квітні 1960 року конструкторське бюро Корольова завершило розробку проекту першого космічного корабля, який отримав назву « Восток 1КП ». 15 травня він був успішно відправлений на орбіту, правда, на 64-у витку навколо Землі через збій системи управління вийшов з-під контролю. Запуск, здійснений 28 липня з собаками Чайка і Лисичка на борту, закінчився вибухом на 19-й секунді після старту, на відміну від запущеного 19 серпня корабля «Восток 1К-3», на борту якого були собаки Білка і Стрілка, а також кролик, 42 миші, 2 щурі, мухи, кілька рослин і грибів. Усі вони вижили і після 17 обертів навколо Землі за 25 годин польоту успішно приземлились за 10 км від заданої точки поблизу Кустанаю (Казахстан).
Білка і Стрілка стали першими тваринами, які здійснили орбітальний політ, проте апарат, що повернув їх на Землю, — лише другим після американського супутника «Discoverer 13», який 9 днів перед цим успішно повернувся з космосу.
Два наступних випробування в рамках програми «Восток», проведених у грудні 1960 року, закінчились невдало, але поспіх у прагненні випередити США у «космічних перегонах» змушував інтенсифікувати роботу: довелось відмовитись від системи аварійного порятунку на старті, системи м’якої посадки та резервної гальмівної системи й після лише двох успішних запусків 9 та 25 березня 1961 року , в ході яких провели випробування скафандрів, і продовжили вивчення впливу невагомості на психофізичний стан собак, було прийнято рішення про готовність до запуску в космос пілотованого людиною корабля. 3 квітня воно було розглянуте і схвалене на пленумі ЦК КПРС під головування Микити Хрущова й 8 квітня державна комісія затвердила відповідне політне завдання: «Виконати один виток навколо Землі на висоті 180-230 кілометрів тривалістю 1 година 30 хвилин з посадкою в заданому районі. Мета польоту — перевірити можливість перебування людини в космосі на спеціально обладнаному кораблі, перевірити обладнання корабля в польоті, перевірити зв’язок корабля з Землею, переконатися в надійності засобів приземлення корабля і космонавта».
Вранці 11 квітня 1961 року ракета-носій «Восток К» з прикріпленою до неї капсулою «Восток 3КА» прибула до місця старту на космодромі Тюратам. О 10-й годині за московським часом Юрій Гагарін і його дублер Герман Титов отримали план-завдання польоту, після чого пройшли медичне обстеження і о 6-й вечора відправились на відпочинок. Наступного дня о 5-30 їх розбудили і після сніданку обох привезли на стартовий майданчик. Одягнувши скафандр, Гагарін увійшов до космічного корабля, о 7-10 включив радіозв’язок. Наступні дві години він провів за розмовами зі спостережним центром і о 9-07 12 квітня 1961 року за командою Сергія Корольова «Восток 1» почав політ. Через 10 секунд корабель вийшов на орбіту, після чого від нього відділилась капсула з космонавтом, з яким підтримувався двосторонній зв’язок.
Перший політ людини у космос відбувався в автоматичному режимі і тривав 1 годину 48 хвилин, за які було здійснено один обліт навколо Землі на висоті від 175 до 302 км. О 10-25, коли корабель перебував біля західного узбережжя Африки в районі Анголи розпочався спуск: від основного апарату відділився спеціальний модуль, який через конструктивний прорахунок, виявився зв’язаним з ним пучком дротів. О 10-35 у небі над Єгиптом дроти розірвались і модулі розділились, про що Гагарін, який попри 8-кратні перевантаження свідомості не втрачав, доповів у командний центр. На висоті 7 км від Землі він автоматично катапультувався і о 10-55 приземлився біля міста Енгельс у Куйбишевській (нині Саратовській) області Росії, за майже півтори тисячі кілометрів від запланованого місця.
Першими Гагаріна виявили місцеві селяни, й невдовзі до місця його приземлення прибули військові місцевого ракетно-зенітного дивізіону і евакуювали разом із знайденим за 16 км обгорілим спусковим модулем до Куйбишева.
Про політ Юрія Гагаріна було офіційно оголошено ще до його завершення. Це справило шокуюче враження на світ, особливо на США, які, як згодом з’ясувалось , СРСР випередив майже на рік. Політ першої людини у космос став тріумфом радянської космічної програми і протягом наступних десятиліть був неодноразово використаний пропагандою як доказ переваги соціалістичного укладу над капіталістичним.
За наполяганням Хрущова старшого лейтенанта Юрія Гагаріна було негайно, відразу після приземлення, підвищено у званні до майора і 14 квітня у Москві йому був влаштований урочистий прийом на Красній площі за участю вищого керівництва СРСР. Того ж дня його було нагороджено орденом Леніна з врученням зірки Героя Радянського Союзу і присвоєно звання «Льотчик-космонавт СРСР».
Через місяць з «Місією миру» Гагарін вирушив до Чехословаччини, Болгарії, Фінляндії, Великобританії, Польщі, Куби, Бразилії, Канади, Ісландії, Угорщини, Індії, Цейлону, Афганістану і Єгипту, де йому влаштовували тріумфальний прийом.
Через засекреченість радянської космічної програми і непросту біографію, в якій були і 10 років сталінських таборів , особа Сергія Корольова була засекречена аж до його смерті в 1966 році . Він був з почестями похований в Кремлівській стіні у Москві, де через два роки поховали і 34-літнього Юрія Гагаріна, котрий загинув під час тренувального польоту літака.
Источник