Як Леонід Каденюк прославив Україну: історія першого українця в космосі. Фото і відео
28 січня святкував би свій 70-й день народження перший український космонавт, генерал-майор Леонід Каденюк. Свого часу він виконав політ у складі місії американського «Шаттла» STS-87, який почав новий етап космічної епохи для незалежної України.
Торік у грудні на Байковому кладовищі в Києві було відкрито пам’ятник цьому легендарному українському космонавту й Герою України. У день його народження OBOZREVATEL нагадує про те, як експедиція Каденюка змінила сучасну українську космонавтику (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).
Хто такий Леонід Каденюк
Леонід Костянтинович Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області. Він закінчив льотне училище Чернігова й уже в 1976-му його відібрали в групу радянських космонавтів, які мали літати на багаторазовому космічному кораблі «Буран».
Щоправда, радянський «Буран» не дістався до космосу, тому Каденюк перекваліфікувався на льотчика-випробувача. Також він здобув вищу освіту в Московському авіаційному університеті.
Після проголошення незалежності України Леонід прийняв українське громадянство й у 1995 році був відібраний в групу космонавтів Національного космічного агентства України.
У 1997 році він став першим космонавтом незалежної України, який побував у космосі – в складі екіпажу місії STS-87 Леонід Каденюк вийшов на навколоземну орбіту на багаторазовому шатлі NASA «Колумбія».
Після повернення на Землю, Каденюк був радником президента з питань авіації і космонавтики, і навіть балотувався в народні депутати. У 1999 році – нагороджений званням Герой України. Пізніше увійшов до складу Національного космічного агентства України, був радником гендиректора агентства. Займався науковою роботою, написав книгу «Місія – космос».
Леонід Каденюк помер 31 січня 2018 від серцевого нападу. Він був похований на Байковому кладовищі в Києві. У космонавта залишилися дружина і двоє дітей.
Політ Каденюка: «Колумбія» STS-87
Місія STS-87 була 24-м польотом шатлу «Колумбія». З часу старту з мису Канаверал 19 листопада 1997 року екіпаж провів у космосі 16 днів.
У цьому польоті Леонід Каденюк був фахівцем з корисного навантаження. Він відповідав за серію експериментів Collaborative Ukraine Experiment (CUE), в рамках яких вивчав вплив мікрогравітації на швидкість і якість росту рослин (ріпи, моху й сої) і виростив на борту шатла маленьку теплицю. Крім того, Каденюк проводив експерименти для Інституту системних досліджень людини на тему: «Людина і стан невагомості».
Леонід Каденюк взяв із собою на борт том «Кобзаря» Тараса Шевченка і український прапор. Саме на тлі розгорнутого прапора України Каденюк провів пряму трансляцію з орбіти, відповідаючи на запитання українських школярів.
Крім того, саме завдяки Каденюку у відкритому космосі вперше в історії двічі пролунав гімн незалежної України. Кожен астронавт «Шаттла» міг замовляти в центру контролю польотів NASA музику, якою будитимуть екіпаж вранці. Коли черга дійшла до Леоніда Каденюка, він вибрав український гімн.
Місією Каденюка був космос
Леонід Каденюк залишається єдиним українцем, який побував у космосі. Однак його легендарний політ нагадав усім, що Україна була і залишається космічною державою.
Торік у день народження Каденюка президент Володимир Зеленський зазначив, що саме завдяки йому Гімн України вперше прозвучав у космосі.
5 грудня 2020 року на Байковому кладовищі в Києві відкрили пам’ятник легендарному українському космонавту Леоніду Каденюку. Урочистий захід, на якому був присутній і президент, відбувся в 23-ту річницю повернення Каденюка з космосу на Землю на шатлі «Колумбія».
віце-президент Асоціації народних депутатів України Олександр Костюк розповів подробиці раптової смерті Леоніда Каденюка просто під час ранкової прогулянки.
Також у смерті легендарного космонавта з’ясувалися містичні деталі.
Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
Важливе
Пішоходу, який штовхнув лікаря під вантажівку, загрожує всього 5 років в’язниці: нові деталі трагедії в Києві
П’яний київський коп вбив подругу дитинства й покалічив поліцейського: подробиці страшної ДТП на Вінниччині
Продукти в Україні дорожчі, ніж у Польщі: чому переплачуємо і чого чекати далі
Нерухомі
Огляд роботи ДАБІ за тиждень: кому дозволили будувати ЖК, а кому – ні
Нові проблеми з ЖК Голосіївський: суд скасував рішення про передачу землі
Євро-2020
Тренер Північної Македонії заявив, що має намір перемогти Україну на Євро-2020
Євро-2020 17 червня: де дивитися, календар і розклад трансляцій
Заявка Шевченка! Україна – Північна Македонія: дивитися онлайн трансляцію історичного матчу Євро-2020
Думки
Закрити кордон: в Росії новий штам вірусу, але росіяни масово їдуть в Одесу
Саміт Байден-Путін: Вашингтон не збирається ставити Москву на коліна
Оборона загнаного в кут ізгоя
Ягідний кисіль, як в дитинстві: рецепт
Небезпечні електросамокати: в Європі штраф для порушників може сягати 2 тис. євро
Новини Кримнашу. 7 років я постійний уболівальник супротивників збірної РФ
Точка змін 21 червня: надягніть корону і керуйте долею
Як покарали ката генерала СС
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на ресурсі OBOZREVATEL дозволяється лише за умови обов’язкового посилання на OBOZREVATEL, а для інтернет-видань – розміщення прямого, відкритого для пошукових систем, гіперпосилання на сторінку OBOZREVATEL, на якій розміщено оригінальний матеріал. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук і подальше поширення інформації, яка містить посилання на «Інтерфакс-Україна» www.interfax.com.ua, суворо заборонено. Всі опубліковані фотоматеріали Getty Images та УНІАН не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі без письмового дозволу компаній. Редакція OBOZREVATEL може не поділяти точки зору, викладену в авторському матеріалі. Відповідальність за достовірність інформації, опублікованої в рекламних матеріалах, несе рекламодавець.
© 2021 Всі права захищені, ТОВ «Золота середина».
Источник
22 роки тому Леонід Каденюк піднявся у Космос (16 ФОТО/ВІДЕО)
Перший космічний політ громадянина України
Дата не кругла, але варта того, щоб про неї згадати. Тим паче, що ми знайшли цікаві кадри.
Фейсбук спільнота «ВСЕСВІТ» підготувала з цього приводу коротке, але цікаве відео, яке швидко введе вас у курс і нагадає про головне.
Усім іншим, хто любить деталі та фото, ми пропонуємо матеріал Державного аерокосмісного агентства України, який ми розбили світлинами й оформили у власному ключі, не втручаючись в зміст:
9 листопада 2019 року виповнюється 22 роки від дня початку польоту в космос на борту американського космічного корабля «Колумбія» першого космонавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка.
Вперше про участь українського космонавта-дослідника в місіях американських шаттлів було оголошено 13 травня 1994 року в спільній заяві Президента України Л.Д. Кучми та Президента Сполучених Штатів Америки Б. Клінтона.
У 1995 році НКАУ разом з НАСА розпочало підготовку до космічного польоту та наукових експериментів. Керівником групи для відбору кандидата до польоту та реалізації польоту було затверджено заступника Генерального директора НКАУ Едуарда Івановича Кузнєцова, керівником наукової програми від НАН України – доктора біологічних наук Єлізавєту Львівну Кордюм, керівником освітньої програми – Володимира Івановича Назаренка (на той час наукового співробітника Інституту біохімії імені О.В. Паладіна НАН України, співробітника Малої академії наук).
Підготовка тривала 3 роки, протягом яких узгоджувалися конкретні завдання експерименту, удосконалювалося обладнання та пристрої, відпрацьовувалися спільні дії українських та американських вчених.
У лютому 1996 року Леоніда Каденюка було зараховано до групи українських космонавтів Національного космічного агентства України для проходження підготовки до польотів на космічних кораблях «Спейс Шатл», у липні 1996 року він прибув до США.
З листопада 1996 по листопад 1997 р. разом із космонавтом-дублером Ярославом Пустовим пройшов підготовку до польоту в Космічному центрі ім. Джонсона (США).
Космічний політ відбувся 19 листопада – 5 грудня 1997 року на космічному кораблі «Колумбія».
Політ у складі міжнародного екіпажу тривав 15 діб 16 год. 35 хв. 1 сек.
Український космонавт-дослідник виконав широкий спектр робіт в рамках Спільного українсько-американського експерименту, завданням якого було дослідження впливу мікрогравітації на ріст та розвиток вищих рослин.
У спільному експерименті брали участь: зі сторони України 5 інститутів Національної академії наук України – Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного, Інститут фізіології рослин та генетики, Інститут молекулярної біології та генетики, Інститут екології Карпат, Інститут мікробіології та вірусології імені Д.К. Заболотного та Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка; зі сторони США 5 університетів – Канзаський, Луїзіанський, Ногайський, Вісконсінський, Північної Кароліни та Космічний Центр імені Дж. Кеннеді.
[media=161851] [media=161845] [media=161844]
Під час космічної місії проводилася масштабна освітня програма (по 20 тисяч школярів з боку України та США).
Крім Спільного українсько-американського експерименту в космічному польоті Леонід Каденюк виконував експерименти Інституту системних досліджень людини по тематиці «Людина і стан невагомості».
Уперше, під час польоту Леоніда Каденюка, у космосі побували тризуб, український прапор та пролунав гімн Незалежної України.
[media=161847] [media=161833] [media=161850]
Довідка ДКА:
Леонід Костянтинович КАДЕНЮК народився 28 січня 1951 р. у с. Клішківці Хотинського р-ну Чернівецької обл. Закінчив Клішківецьку середню школу (1967), Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ЧВВАУЛ) (1971), Московський авіаційний інститут (1989).
Проходив службу як льотчик-інструктор ЧВВАУЛ. З серпня 1976 р. по березень 1983 р. – у загоні космонавтів Центру підготовки космонавтів у Зоряному містечку. З березня 1983 р. — командир ланки у Липецькому центрі перенавчання та бойового застосування військових льотчиків.
З червня 1984 р. – у Державному науково-дослідному інституті ВПС ім. В.П. Чкалова: льотчик-випробувач (1984-1988), у групі підготовки космонавтів (1988-1996).
Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях «Союз» і орбітальній станції «Мир». Пройшов підготовку за програмою «Буран».
Льотчик-випробувач I класу, освоїв 54 типи та модифікації літаків.
Герой України (1999). Генерал-майор авіації. Почесний громадянин міста Чернівці (2001). Народний депутат України 4-го скликання (2002-2006).
Кандидат технічних наук (2006). Радник Голови ДКА України (з 2011). Президент Аерокосмічного товариства України (2015-2018).
Помер 31 січня 2018 року в Києві під час традиційної ранкової пробіжки.
Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Источник
Павло Попович – перший українець у космосі
Леонід Каденюк відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим українцем у космосі став інший наш співвітчизник – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року.
Павло Романович Попович народився 5 жовтня 1930 року в Узині, що на Білоцерківщині. Закінчив ремісниче училище у Білій Церкві, Магнітогорський індустріальний технікум профтехрезервів і Магнітогорський аероклуб, Качинське військово-авіаційне училище, Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського в Москві. Служив у стройових частинах військово-повітряних сил. 7 березня 1960 року після прискіпливого відбору його зарахували до першого загону космонавтів СРСР. Із майже 3500 кандидатів туди прийняли тільки 20 чоловіків.
Пройшовши інтенсивну підготовку в загоні, Попович на “відмінно” склав іспит для польоту в космос. Найвищу оцінку тоді отримали четверо космонавтів. Але першим, як відомо, полетів росіянин – Юрій Гагарін. Росіянином був також Герман Титов, але йому не пощастило з ім’ям, яке вважали не зовсім “вдалим” як для першого космонавта “країни робітників і селян”, тому він полетів другим. І тільки через рік після Титова настала черга Андріяна Ніколаєва (чуваш) і Павла Поповича (українець). Серед тих, хто наполягав саме на такій послідовності польотів у космос, був конструктор космічних кораблів Сергій Корольов: “Першими полетять Гагарін і Титов, а ви, хлопці, уособлюватимете дружбу народів – українець і чуваш”.
11 серпня 1962 року на кораблі “Восток-3” із космодрому Байконур стартував Ніколаєв (позивний “Сокол”). Через добу, 12 серпня, – Попович на “Восток-4” (позивний “Беркут”). Українець став четвертим космонавтом Радянського Союзу і загалом восьмою людиною у світі, яка здійснила політ у космос.
До того ж це був перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів і перший кількадобовий політ в історії космонавтики. Попович і Ніколаєв провели перші експерименти з радіозв’язку між своїми кораблями в космосі, зближувалися на відстань 5–6 км і фотографували кораблі одне одного, виконали низку науково-технічних і медично-біологічних експериментів. Українець здійснював орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління (Гагарін, наприклад, в управління “Востоком-1” не втручався, його політ відбувався в автоматичному режимі).
На орбіті Павло Попович заспівав відому пісню на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Уперше мелодійна українська мова лунала у космосі! Як згадував Попович: “Пісню я дещо перефразував: “…ось я сокіл, і ось я літаю!”.
Оповідаючи про свої враження від космосу, Павло Романович зазначав: “Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, тополі край дороги, верби над Россю, дім, в якому виріс, рідних, друзів. І так закортіло додому…”.
Перший космічний політ українця тривав 2 доби 22 години 57 хвилин. Після його завершення космонавтові присвоїли звання Героя Радянського Союзу, а Демократична Республіка В’єтнам вшанувала його званням Героя Праці. Поповичу організували урочисті зустрічі в Москві, Києві, Узині. Доповідаючи Хрущову про політ, він сказав рідною мовою: “Я перший радянський космонавт з України!”.
Удруге Попович був у космосі з 3 по 19 липня 1974 року як командир екіпажу космічного корабля “Союз-14”. Здійснив стикування з науковою станцією “Салют-3”, що знаходилася на орбіті. Досліджував геолого-морфологічні об’єкти земної поверхні, атмосферні утворення і явища, фізичні характеристики космічного простору, виконував медично-біологічні дослідження з вивчення впливу чинників космічного польоту на організм людини і визначення раціональних режимів роботи на борту станції. За цей політ, що тривав 15 діб 17 годин 30 хвилин і 28 секунд, його нагородили другою “Золотою Зіркою” Героя Радянського Союзу.
Попри те, що Попович був членом комуністичної партії ще з 1957 року, він заявляв, що польоти у космос зміцнили його релігійне світосприйняття: “Я хрещений, тож перебування у космосі тільки посилило мою віру в Бога. Ми мали змогу на власні очі побачити макрокосм. Коли звідти дивишся на Землю, вона видається маленькою цяточкою і ти усвідомлюєш, як далеко відірвався від неї… Відчуття твоєї мізерності й величі навколишнього простору переконують: щось тут та є! А що – не знаю. Одні називають його Богом, інші – центром світостворення, треті – небесним розумом. Головне, що існує вища за нас сила, незбагненна і величніша. Тож Бог є, Він усе бачить, і те, що відбувається на Землі, то з Його волі, бо ми забули Його та перестали шанувати”.
1976 року Попович отримав звання генерал-майора авіації. Написав низку автобіографічних книг (“Вылетаю утром”, “Не могло быть иначе!”, “Испытания космосом и Землей” та ін.). Після краху СРСР очолював Академію енергоінформаційних наук, Уфологічну асоціацію СНД, Український союз космонавтів. До кінця життя пишався своїм українським походженням і тією честю, яка випала на його долю. Так, 2001 року в інтерв’ю українському журналу “Авиация и Время” він сказав: “Якщо уважно проаналізувати, космонавтика походить з України. Лишень подивіться: Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Челомей, Янгель, Глушко… Українці зробили величезний внесок у розвиток світової космонавтики. І я українець, до того ж перший український космонавт, і я пишаюся цим”.
Павло Романович відійшов у засвіти 30 вересня 2009 року у селищі Гурзуф (Автономна Республіка Крим). Похований на Троєкурівському цвинтарі в Москві.
Источник