Як Леонід Каденюк прославив Україну: історія першого українця в космосі. Фото і відео
28 січня святкував би свій 70-й день народження перший український космонавт, генерал-майор Леонід Каденюк. Свого часу він виконав політ у складі місії американського «Шаттла» STS-87, який почав новий етап космічної епохи для незалежної України.
Торік у грудні на Байковому кладовищі в Києві було відкрито пам’ятник цьому легендарному українському космонавту й Герою України. У день його народження OBOZREVATEL нагадує про те, як експедиція Каденюка змінила сучасну українську космонавтику (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).
Хто такий Леонід Каденюк
Леонід Костянтинович Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області. Він закінчив льотне училище Чернігова й уже в 1976-му його відібрали в групу радянських космонавтів, які мали літати на багаторазовому космічному кораблі «Буран».
Щоправда, радянський «Буран» не дістався до космосу, тому Каденюк перекваліфікувався на льотчика-випробувача. Також він здобув вищу освіту в Московському авіаційному університеті.
Після проголошення незалежності України Леонід прийняв українське громадянство й у 1995 році був відібраний в групу космонавтів Національного космічного агентства України.
У 1997 році він став першим космонавтом незалежної України, який побував у космосі – в складі екіпажу місії STS-87 Леонід Каденюк вийшов на навколоземну орбіту на багаторазовому шатлі NASA «Колумбія».
Після повернення на Землю, Каденюк був радником президента з питань авіації і космонавтики, і навіть балотувався в народні депутати. У 1999 році – нагороджений званням Герой України. Пізніше увійшов до складу Національного космічного агентства України, був радником гендиректора агентства. Займався науковою роботою, написав книгу «Місія – космос».
Леонід Каденюк помер 31 січня 2018 від серцевого нападу. Він був похований на Байковому кладовищі в Києві. У космонавта залишилися дружина і двоє дітей.
Політ Каденюка: «Колумбія» STS-87
Місія STS-87 була 24-м польотом шатлу «Колумбія». З часу старту з мису Канаверал 19 листопада 1997 року екіпаж провів у космосі 16 днів.
У цьому польоті Леонід Каденюк був фахівцем з корисного навантаження. Він відповідав за серію експериментів Collaborative Ukraine Experiment (CUE), в рамках яких вивчав вплив мікрогравітації на швидкість і якість росту рослин (ріпи, моху й сої) і виростив на борту шатла маленьку теплицю. Крім того, Каденюк проводив експерименти для Інституту системних досліджень людини на тему: «Людина і стан невагомості».
Леонід Каденюк взяв із собою на борт том «Кобзаря» Тараса Шевченка і український прапор. Саме на тлі розгорнутого прапора України Каденюк провів пряму трансляцію з орбіти, відповідаючи на запитання українських школярів.
Крім того, саме завдяки Каденюку у відкритому космосі вперше в історії двічі пролунав гімн незалежної України. Кожен астронавт «Шаттла» міг замовляти в центру контролю польотів NASA музику, якою будитимуть екіпаж вранці. Коли черга дійшла до Леоніда Каденюка, він вибрав український гімн.
Місією Каденюка був космос
Леонід Каденюк залишається єдиним українцем, який побував у космосі. Однак його легендарний політ нагадав усім, що Україна була і залишається космічною державою.
Торік у день народження Каденюка президент Володимир Зеленський зазначив, що саме завдяки йому Гімн України вперше прозвучав у космосі.
5 грудня 2020 року на Байковому кладовищі в Києві відкрили пам’ятник легендарному українському космонавту Леоніду Каденюку. Урочистий захід, на якому був присутній і президент, відбувся в 23-ту річницю повернення Каденюка з космосу на Землю на шатлі «Колумбія».
віце-президент Асоціації народних депутатів України Олександр Костюк розповів подробиці раптової смерті Леоніда Каденюка просто під час ранкової прогулянки.
Також у смерті легендарного космонавта з’ясувалися містичні деталі.
Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся
Важливе
Українцям хочуть скоротити кількість вихідних днів: скільки заберуть і навіщо
Нітрати зашкалюють: ми перевірили, чи безпечно купувати сезонні овочі в Києві. Фото
Іванчук повторив схему Медведчука? OBOZREVATEL закликає РНБО повернути Україні «Карпатнафтохім»
Нерухомі
Огляд роботи ДАБІ за тиждень: кому дозволили будувати ЖК, а кому – ні
У Миколаєві вирішили продати незаконну споруду, яку потрібно було знести
Євро-2020
Фінляндія – Росія: дивитися онлайн трансляцію матчу Євро-2020
Coca-Cola «втратила» 4 млрд дол. через жест Роналду: ЗМІ пояснили, чому це не так
Шевченко розповів про проблему в збірній України перед матчем на Євро-2020
Думки
Путін провів генеральну репетицію переговорів з Байденом. Що говорив про Україну
В ОРДЛО паніка і тривожний стан: є втрати
Альтернативний до президентського Проєкт про запобігання олігархізації, монополізації і корупції
Різотто томатне з морепродуктами: рецепт
Новини Кримнаша. Я за НАТО, і за воду в Криму!
Чим насправді харчувалися в СРСР
Бодіпозитив чи бодіперебір: де грань
Україна заслужила таке рішення НАТО
Чим краще закушувати алкоголь, щоб не захмеліти
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на ресурсі OBOZREVATEL дозволяється лише за умови обов’язкового посилання на OBOZREVATEL, а для інтернет-видань – розміщення прямого, відкритого для пошукових систем, гіперпосилання на сторінку OBOZREVATEL, на якій розміщено оригінальний матеріал. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук і подальше поширення інформації, яка містить посилання на «Інтерфакс-Україна» www.interfax.com.ua, суворо заборонено. Всі опубліковані фотоматеріали Getty Images та УНІАН не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі без письмового дозволу компаній. Редакція OBOZREVATEL може не поділяти точки зору, викладену в авторському матеріалі. Відповідальність за достовірність інформації, опублікованої в рекламних матеріалах, несе рекламодавець.
© 2021 Всі права захищені, ТОВ «Золота середина».
Источник
Без України перший політ у космос був би неможливим, – Зеленський
12 квітня 1961 року відбувся перший політ людини у космос – Юрій Гагарін здійснив перший в історії орбітальний обліт планети Земля на космічному кораблі «Восток-1». І без України цей політ був би неможливий.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Адже саме українські конструктори відігравали ключову роль у реалізації радянської космічної програми.
«Романтична мрія, що стала стратегічним напрямком. Такими словами я б охарактеризував космічну галузь. 60 років тому відбувся перший політ людини в космос. Без зайвої скромності скажу, що без України він був би неможливим», – заявив Зеленський.
Україна і космос
Також президент нагадав, що Україна входить до «клубу космічних держав» і посідає гідне місце серед 13 його учасників. Українські конструктори займаються проєктуванням та запуском супутників, пілотованих кораблів, орбітальних станцій тощо.
Зеленський озвучив і два головних пункти щодо держави у космічній галузі:
Ми маємо зберегти все, що зроблено старшими поколіннями. І водночас – докладати всіх зусиль, щоб успіхи минулих років були не єдиними. Наше покоління має зробити свій помітний внесок у розвиток ракетно-космічної галузі.
Крім того, умовах війни на Донбасі космічний напрямок, каже Зеленський, є й ключовим елементом національної безпеки й оборони. Президент додав, що потрібно відновити фінансування космічної системи «Січ-2-1», яка є стратегічно важливим проєктом.
Источник
Павло Попович – перший українець у космосі
Леонід Каденюк відомий усім як перший космонавт незалежної України. Але історично першим українцем у космосі став інший наш співвітчизник – Павло Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року.
Павло Романович Попович народився 5 жовтня 1930 року в Узині, що на Білоцерківщині. Закінчив ремісниче училище у Білій Церкві, Магнітогорський індустріальний технікум профтехрезервів і Магнітогорський аероклуб, Качинське військово-авіаційне училище, Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського в Москві. Служив у стройових частинах військово-повітряних сил. 7 березня 1960 року після прискіпливого відбору його зарахували до першого загону космонавтів СРСР. Із майже 3500 кандидатів туди прийняли тільки 20 чоловіків.
Пройшовши інтенсивну підготовку в загоні, Попович на “відмінно” склав іспит для польоту в космос. Найвищу оцінку тоді отримали четверо космонавтів. Але першим, як відомо, полетів росіянин – Юрій Гагарін. Росіянином був також Герман Титов, але йому не пощастило з ім’ям, яке вважали не зовсім “вдалим” як для першого космонавта “країни робітників і селян”, тому він полетів другим. І тільки через рік після Титова настала черга Андріяна Ніколаєва (чуваш) і Павла Поповича (українець). Серед тих, хто наполягав саме на такій послідовності польотів у космос, був конструктор космічних кораблів Сергій Корольов: “Першими полетять Гагарін і Титов, а ви, хлопці, уособлюватимете дружбу народів – українець і чуваш”.
11 серпня 1962 року на кораблі “Восток-3” із космодрому Байконур стартував Ніколаєв (позивний “Сокол”). Через добу, 12 серпня, – Попович на “Восток-4” (позивний “Беркут”). Українець став четвертим космонавтом Радянського Союзу і загалом восьмою людиною у світі, яка здійснила політ у космос.
До того ж це був перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів і перший кількадобовий політ в історії космонавтики. Попович і Ніколаєв провели перші експерименти з радіозв’язку між своїми кораблями в космосі, зближувалися на відстань 5–6 км і фотографували кораблі одне одного, виконали низку науково-технічних і медично-біологічних експериментів. Українець здійснював орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління (Гагарін, наприклад, в управління “Востоком-1” не втручався, його політ відбувався в автоматичному режимі).
На орбіті Павло Попович заспівав відому пісню на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Уперше мелодійна українська мова лунала у космосі! Як згадував Попович: “Пісню я дещо перефразував: “…ось я сокіл, і ось я літаю!”.
Оповідаючи про свої враження від космосу, Павло Романович зазначав: “Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, тополі край дороги, верби над Россю, дім, в якому виріс, рідних, друзів. І так закортіло додому…”.
Перший космічний політ українця тривав 2 доби 22 години 57 хвилин. Після його завершення космонавтові присвоїли звання Героя Радянського Союзу, а Демократична Республіка В’єтнам вшанувала його званням Героя Праці. Поповичу організували урочисті зустрічі в Москві, Києві, Узині. Доповідаючи Хрущову про політ, він сказав рідною мовою: “Я перший радянський космонавт з України!”.
Удруге Попович був у космосі з 3 по 19 липня 1974 року як командир екіпажу космічного корабля “Союз-14”. Здійснив стикування з науковою станцією “Салют-3”, що знаходилася на орбіті. Досліджував геолого-морфологічні об’єкти земної поверхні, атмосферні утворення і явища, фізичні характеристики космічного простору, виконував медично-біологічні дослідження з вивчення впливу чинників космічного польоту на організм людини і визначення раціональних режимів роботи на борту станції. За цей політ, що тривав 15 діб 17 годин 30 хвилин і 28 секунд, його нагородили другою “Золотою Зіркою” Героя Радянського Союзу.
Попри те, що Попович був членом комуністичної партії ще з 1957 року, він заявляв, що польоти у космос зміцнили його релігійне світосприйняття: “Я хрещений, тож перебування у космосі тільки посилило мою віру в Бога. Ми мали змогу на власні очі побачити макрокосм. Коли звідти дивишся на Землю, вона видається маленькою цяточкою і ти усвідомлюєш, як далеко відірвався від неї… Відчуття твоєї мізерності й величі навколишнього простору переконують: щось тут та є! А що – не знаю. Одні називають його Богом, інші – центром світостворення, треті – небесним розумом. Головне, що існує вища за нас сила, незбагненна і величніша. Тож Бог є, Він усе бачить, і те, що відбувається на Землі, то з Його волі, бо ми забули Його та перестали шанувати”.
1976 року Попович отримав звання генерал-майора авіації. Написав низку автобіографічних книг (“Вылетаю утром”, “Не могло быть иначе!”, “Испытания космосом и Землей” та ін.). Після краху СРСР очолював Академію енергоінформаційних наук, Уфологічну асоціацію СНД, Український союз космонавтів. До кінця життя пишався своїм українським походженням і тією честю, яка випала на його долю. Так, 2001 року в інтерв’ю українському журналу “Авиация и Время” він сказав: “Якщо уважно проаналізувати, космонавтика походить з України. Лишень подивіться: Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Челомей, Янгель, Глушко… Українці зробили величезний внесок у розвиток світової космонавтики. І я українець, до того ж перший український космонавт, і я пишаюся цим”.
Павло Романович відійшов у засвіти 30 вересня 2009 року у селищі Гурзуф (Автономна Республіка Крим). Похований на Троєкурівському цвинтарі в Москві.
Источник