ГЛИБИНА
ГЛИБИНА́, и́, ж.
1 . Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь.
За проваллям, глибини якого ще не можна було помітити, стирчали зелені шпилі гір (М. Коцюбинський);
Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (В. Кучер);
– Під землею б’є джерело, – сказав хлопчик. – Розкопайте і побачите. Тут же розкопано було землю і на глибині людського зросту відшукали джерело (Ю. Винничук).
2. Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні.
Я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини (М. Рильський);
А там в високій глибині, де тоне тонь ясна, перловий жайворон тонить: хмар-хмарова весна! (П. Тичина);
Розривів огні виривали громами могили у холодній земній глибині (В. Сосюра);
Вночі, коли з глибин космосу проступають зорі, пробиваються скупим світлом до нас, ми відчуваємо, що йдемо не просто по землі – йдемо по планеті (О. Гончар).
3. чого. Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось.
Прокинувся ліс – тихий шелест пішов по йому від краю до краю, десь у глибині його крикнула жовна, далі й маленькі пташки завели свою пісню (Панас Мирний);
В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка);
В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (М. Трублаїні);
// перен. Дуже давній час.
Світ спогадів і світ дійсності зійшлися вінцями .. На притуманених краях видінь з глибини літ виринали його батьки, знайомі і діти (М. Стельмах).
4. перен. Те, що є внутрішньою сферою чого-небудь, у чому зосереджена основа, сутність чого-небудь.
Творчість наших письменників органічно ввійшла в глибини народного життя (А. Малишко);
Подумавши, Немирич підшукав у глибинах свого інтелекту нове запитання: – А чим конфедеративний устрій відрізняється від федеративного? (Ю. Андрухович).
5. тільки одн., перен. Значущість, змістовність чого-небудь.
Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе, Спізнай, яка у цілім глибина! (М. Рильський);
// Сила, ступінь вияву або поширення чого-небудь.
Читаю Шекспіра. Що за сила слова, що за глибина думки! (Панас Мирний);
[Настя:] Хто збагне глибину мого горя, глибокого, як морська безодня! (І. Нечуй-Левицький).
△ (1) Периско́пна глибина́ – глибина занурення підводного човна, на якій можна вести спостереження за допомогою перископа.
– Боцман, – стрепенувся командир, – на перископну глибину (В. Логвиненко).
◇ (2) До глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вразити, схвилювати і т. ін. – дуже, надто, надзвичайно.
– А ви говорите! – скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко);
Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський);
Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб);
(3) З [само́ї] глибини́ душі́:
а) дуже щиро, відверто.
Коли він говорив тоді свої слова Давидові, він говорив їх не марно, а з самої глибини душі, з самих основ свого світорозуміння (І. Багряний);
Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (О. Гончар);
б) надзвичайно відвертий, зворушливий, щирий.
Я .. говорив з Богом простими, але щирими, з самої глибини душі словами (Б. Антоненко-Давидович);
Іти́ (рідко похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця) див. іти́ ;
Сяга́ти [свої́м корі́нням] в давнину́ (в мину́ле, в глибину́ вікі́в) див. сяга́ти ;
(4) У глибині́ (рідше в глиби́нах) душі́ (се́рця):
а) внутрішньо, без видимих проявів.
В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський);
В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові – похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут);
б) усередині єства.
Далеко не кожний Ваш вірш одізвався .. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка);
В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський).
ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Нехода); Дрібні каміння сипалися під ногами в Івана, з глухим гарчанням спадаючи в чорну глибінь (М. Коцюбинський); Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості, а далі темніла глибочінь (О. Донченко); — Он бач високий димар — там у нас парова машина, що і воду з далекого глибу землі добуває (Панас Мирний); (Голоски Потерчат:) Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали із глибокості (Леся Українка). — Пор. на́дра.
ЗАВГЛИ́БШКИ (про міру глибини — у глибину), ГЛИБИНО́Ю, ВГЛИ́БШКИ (УГЛИ́БШКИ) діал., НАВГЛИ́БШКИ діал. Яма завглибшки була вже двадцять і два сажні (І. Франко); Незабаром на правому березі Дніпра врангелівці вже мали плацдарм глибиною понад двадцять верств (О. Гончар); Річка в чоловіка вглибшки (Словник Б. Грінченка).
НА́ДРА мн. (глибинні місця й усе те, що міститься під земною поверхнею); ГЛИБИ́НИ мн., ЛО́НО поет. (про надра землі, глибину вод). Мудрий дар був у старого шейха: чув він воду в надрах гори, як чує лікар хворобу в грудях недужого (З. Тулуб); Розвідники земних надр; Ледь помітні серед комишевих заростей, киплять і киплять вони (чорториї на Сиваші) день і ніч, ..невтомно виганяючи з таємних глибин багнюку та пісок (О. Гончар); Злий дух вийшов чорним димом з лона землі і огненною хмарою полинув понад землею (Леся Українка). — Пор. 1. глибина́.
ПРОНИ́КЛИВІСТЬ (здатність глибоко розуміти суть чого-небудь, правильно оцінювати щось тощо), ГЛИБИНА́, НЮХ розм., НЮ́ХАЛО розм. рідше; ІНТУЇ́ЦІЯ (здатність несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось). Проникливість і вимогливість талановитого критика — це те, чого шукає автор справжній, який хоче побачити себе у правдивому віддзеркаленні (Є. Сверстюк); Скільки винахідливості і глибини ховалося в його думках. (Л. Смілянський); — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний); — Ви не тямите справжньої поезії села, ..ви вже потроху втрачаєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії (І. Нечуй-Левицький); Всю свою набуту роками обережність думки, витонченість інтуїції змобілізував Лобода (О. Гончар). — Пор. 1. пони́кливий.
СИ́ЛА (ступінь вияву чого-небудь), ПОТУ́ЖНІСТЬ, ІНТЕНСИ́ВНІСТЬ, БЕЗМЕ́ЖЖЯ підсил., БЕ́ЗМІР підсил., БЕ́ЗКРАЙ підсил., ГЛИБИНА́ підсил., БЕЗО́ДНЯ підсил. (чого або з означенням — про ступінь вияву почуття, думки тощо). Автобус рвонувся вперед, І все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Я схиляюсь перед силою її любові (Є. Гуцало); Інтенсивність ультразвуків; Інтенсивність термоядерної реакції; Йшлося про самовідданість людини, її трудову честь, а в зв’язку з Порфиром про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); — Ой, пустіть мене. — благав Гнат і на його блідому виду малювався безмір муки (М. Коцюбинський); Такі драми, як «Адвокат Мартіан» і «Кам’яний господар» (Лесі Українки), — це все твори великої філософської глибини (М. Рильський).
Источник
Прекрасне падіння: які космічні явища можна побачити лише раз на декілька років
Які цікаві і незвичайні астрономічні явища можна спостерігати навіть неозброєним оком
Рідкісні космічні явища
Космос – це справжня загадка, яка манила людство з давніх часів. Він породжує релігійні течії, навіває забобонні страхи, сприяє духовному зростанню і надихає на пізнання і творчість. Які рідкісні цікаві, красиві і дивовижні астрономічні явища може пощастити спостерігати в космосі? Читайте в нашій статті.
Місячний календар на тиждень з 13 по 19 липня 2020 року
Насправді така назва має мало спільного з кольором супутника землі. Вся справа в тому, що Блакитний місяць – це визначення суто порядкове, а зовсім не характеристика зовнішнього вигляду. Так називається друга повня, що припадає на один календарний місяць. І буває вона не так вже й рідко – приблизно раз на три роки.
А ось по-справжньому блакитним для нас Місяць може стати в тому випадку, якщо земна атмосфера містить у собі найдрібніші фарбуючі частинки. Наприклад, так сталося в 1883 році, коли вулкан Кракатау під час виверження викидав попіл, який пофарбував небесне світило в блакитні відтінки. Аналогічний оптичний ефект спостерігався у 1950 році в Канаді після сильної пожежі на торф’яних болотах, коли густий дим, що містить найдрібніші частинки пофарбував Місяць і навіть Сонце, видиме вдень, у лілові і блакитні відтінки.
У перекладі з давньогрецької комета має значення «кудлатий». І правда, це космічне явище, якщо пощастить його побачити, виглядає дещо розпатланим. Комети, що прилітають із глибин космосу, виглядають як туманні об’єкти з хвостом із газу і пилу, який може розтягнутися на мільйони кілометрів. Сонячні промені вибивають частинки газу з коми і відкидають їх назад, витягаючи в довгий димчастий хвіст. Яскравість комет залежить від їхньої відстані до Сонця.
У наш час вчені налічують понад шість тисяч комет, які проникають у внутрішню область Сонячної системи. Але лише мала їх частина наближається до Сонця і Землі настільки, що їх можна побачити неозброєним оком. Найпомітніші з них називаються «великі» комети. Найбільш відомі комети Галлея, Енке, Хейла-Боппа, Гершеля-Ріголь, МакНота, Лекселя, Лавджоя тощо. До речі, зараз із Землі можна спостерігати чергову космічну гостю – комету Neowise.
Повне сонячне затемнення
Коли Місяць проходить суворо між Сонцем і Землею, відкидаючи найтемнішу частину своєї тіні на всю нашу планету, цей момент називається Повним сонячним затемненням. За допомогою темних стекол можна побачити чорний диск, що закриває собою Сонце. Це більш рідкісне явище, ніж кільцеві і часткові сонячні затемнення, коли Місяць закриває собою лише частину Сонця. У рік на Землі може відбуватися від 2 до 5 сонячних затемнень, з яких не більше двох будуть повними.
Під час повного сонячного затемнення наступає тьма, стає видно зірки, начебто ніч повертається на кілька коротких хвилин, що збиває з пантелику все живе на землі. Тварини виявляють занепокоєння, птахи лягають спати. Коли сонце знаходиться високо над горизонтом, плавне зниження освітленості під час сонячного затемнення відрізняється від звичайних досвітніх або вечірніх сутінок: колір неба не стає червоним, змінюється лише інтенсивність освітлення.
Проходження Венери по диску Сонця або ж транзит Венери відбувається, коли ця планета розташована безпосередньо між Сонцем і Землею і стає видною земному спостерігачеві на тлі сонячного диска. Із Землі планета виглядає як темна плямочка, яка повзе по Сонцю. Це явище подібно сонячному затемненню, ось тільки Венера від Землі знаходиться набагато далі за Місяць і, відповідно, виглядає на тлі Сонця зовсім маленькою, приблизно в 30 разів менше Сонця.
Тривалість проходження Венери може становити кілька годин. Наприклад, у 2004 році воно тривало 6 годин. Це одне з найрідкісніших астрономічних явищ. Кожні 243 роки повторюються 4 проходження: два зимових і два літніх. Останні зимові проходження відбулися 9 грудня 1874 року і 6 грудня 1882-го, а літні – 8 червня 2004 року і 6 червня 2012-го. А ось наступні транзити Венери відбудуться в 2117 і 2125 роках.
Зорепади, а по-науковому, рясні метеорні потоки, часто можна спостерігати в небі над Землею. Вони являють собою сукупність метеорів, що з’явилися через вторгнення в атмосферу Землі рою метеорних тіл. Це дуже красиве видовище. Число «падаючих зірок» може досягати кількох сотень на годину.
Метеорні рої мають свої певні орбіти в космосі, а тому метеорні потоки спостерігаються у певну пору року, коли Земля проходить точку перетину з їх орбітами. Крім того, джерела зорепадів також виявляються у певній точці на небі. Зазвичай метеорні потоки отримують свою назву по сузір’ю, в якому розташований їхній радіант. Найбільш відомі й інтенсивні з них: серпневі Персеїди, жовтневі Оріоніди, листопадові Леоніди, зимові Геміниди та Урсиди тощо.
Таке ефектне і рідкісне астрономічне явище як парад планет являє собою відносне вирівнювання по одній прямій декількох планет Сонячної системи. При цьому допустимий розкид у кілька десятків градусів.
В астрономії немає чіткого критерію близькості розташування планет – цей термін має умовний характер. Більш суворий сенс парад планет має в астрології, коли планети розташовуються в одному зодіакальному сузір’ї.
Залежно від числа планет, задіяних у параді, розрізняють малі паради (4 планети) і великі – коли збираються 5 планет. Малі паради планет можуть відбуватися приблизно кожні 20 років. А ось великі – явище набагато більш рідкісне. Щоб все планети Сонячної системи розташувалися на одній прямій – така подія може відбутися лише раз за багато мільйонів років.
Рідкісний парад планет спостерігався у березні 1982 року, коли всі дев’ять планет, в тому числі Плутон, який на той момент ще вважався планетою, зібралися по один бік від Сонця в секторі з кутом 95 градусів. У травні 2011 року Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Уран зібралися в сузір’ї Овна. А в 2020 році з липня до середини серпня спостерігається конфігурація планет, коли на невеликій відстані від прямої лінії розташовуються Юпітер, Сатурн, Венера, Марс, Земля і Меркурій.
Дивіться відео, як позбутися метеозалежності:
Источник